Підготовка до установки операційної системи

Перш ніж почати установку операційної системи, слід переконатися в наявності наступних дисків:

• завантажувальний диск, що містить все ті програми, які необхідні для діставання доступу до жорсткого диска і приводу CD, - ROM . Це може бути як флоппи-диск, так і компакт-диск, що емулює при завантаженні наявність дисковода А:;
• компакт-диск з дистрибутивом встановлюваної операційної систе ми. Дуже часто рекомендується заздалегідь копіювати дистрибутив на жорсткий диск, а вже потім починати інсталяцію. Такий спосіб удо бен з кількох причин:
  • по-перше, збільшується швидкість розпаковування архівів;
  • по-друге, усувається можливість припинення установки, напри заходів, із-за подряпини на компакт-диску;
  • по-третє, надалі при установці нових компонентів операци онной системи більше не буде потрібно компакт-диск з дистрибутивом, оскільки дорога до дистрибутива завжди доступна, при цьому система не ставитиме зайвих питань.

Третій пункт недійсний для Windows ME, оскільки програма вуста новки автоматично копіює весь дистрибутив на жорсткий диск; диски з найбільш новими драйверами таких пристроїв, як материнська плата, звукова плата, відеоплата, модем, принтер, сканер і так далі В принципі, підійдуть і ті драйвери, які йдуть в комплекті з каж дим пристроєм, оскільки відновити їх версію ви можете в будь-який слушний для вас час;

При установці операційної системи з жорсткого диска слід мати на увазі, що програма установки обов'язково створює копію дистрибутива на жорсткому диску, тому вам слід заздалегідь потурбуватися про на лічиі достатньої кількості вільного місця [оследовательность підготовчих операцій може виглядати так. 1. Відразу після включення комп'ютера натискуйте клавішу < Delete >, распо ложенную на додатковій розкладці праворуч від основної алфавітно- цифрової клавіатури. При цьому буде запущена програма CMOS Setup Utility, яку ще називають BIOS Setup . Момент входу в цю програм му можна "відловити" по морганню трьох індикаторів, що є практично на будь-якій клавіатурі, після чого клавіші на ній опитуватимуться системою.

Тут вам слід виробити наступні операції:

• курсорними клавішами (<Т>, <1>, <-»>, <*->) виберіть розділ, до торий має назву начеб Load Optimized Default, Load Turbo Defaults, Load Setup Defaults або схоже по сенсу. Натискуйте клаві шу < ENTER >, після запиту натискуйте клавішу < Y >. Після цього при кожному включенні вашого комп'ютера все апаратне забезпечення завжди працюватиме в найбільш оптимальному режимі, тобто в наїбо леї швидкісному, який можливий для даної моделі пристрою. Натискуйте клавішу < F 10> для виходу з даної програми із збереженням всіх змін. При виникненні яких-небудь збоїв в роботі комп'ютера слід повернутися до стандартних установок, вибравши в програмі CMOS Setup Utility розділ Load BIOS Default або что- нібудь схоже по сенсу, наприклад, Load Standard Default ;
• після збереження оптимальних параметрів слід знов запустити CMOS Setup Utility і встановити послідовність завантаження по потужності опції з назвою начеб Boot Sequence : спочатку CD - ROM, за тим Floppy Disk, а вже услід жорсткий диск ( HDD або HDD 0). Це дозволить вам в процесі підготовки до установки операційної системи на жорсткий диск або ж в процесі відновлення працездатності завантажуватися із завантажувального компакт-диска або флоппі- диска. Спочатку пошук завантажувального диска здійснюватиметься в при воді CD - ROM, потім у флоппи-дисководе, а після цього вже здійснюватиметься завантаження з жорсткого диска (лише в тому випадку, якщо на нім встановлена операційна система);
• тепер можна спокійно починати підготовку жорсткого диска до установки.

Існує думка, що при "чистій" установці операційної системи обов'язково слід форматувати жорсткий диск, що не зовсім вірно. Цілком достатньо для цього видалити каталоги Windows і Program Files, а також системні файли з кореневого каталога диска. При цьому для вус коренія процесу видалення можна скористатися програмою SMARTDRIVE, яка знаходиться в підметі видаленню каталозі Windows (підкаталог COMMAND ). Обернете вніманіє,.что, на відміну від операційної системи Windows, в середовищі MS - DOS можна видаляти файли запущених програм, що може привести до видалення потрібних файлів.

При видаленні каталога Windows майте на увазі, що разом з нею будуть видалені і всі файли (каталоги), що знаходяться на робочому столі, тому перед установкою слід їх перемістити в інший каталог.

!Якщо ви все-таки збираєтеся форматувати жорсткий диск, то вам промінь ше всього скористатися швидким форматуванням, яке можна викликати командою: format з: / q При цьому абсолютно не обов'язково видаляти наявні розділи і соз давати на їх місці нові — такий підхід виправданий лише в разі проблем з файловою системою жорсткого диска або при необхідності змінити кількість розділів.

Створення завантажувального диска

Не дивлячись на великий прогрес, що осягнув операційні системи Windows, як і в колишні часи, основою залишається операційна система VIS - DOS, яка для недосвідченого користувача може здатися но ленною сокирою в порівнянні з бензопилою. Але нічого не поробиш, адже програма установки абсолютно для всіх версій Windows запускається з командного рядка MS - DOS . Єдиний момент, який трохи заспокоює, — оскільки MS - DOS з'явилася дуже давно, то і раз особистих програм, що спрощують роботу з нею, є немало.

Якщо на комп'ютері вже встановлена Windows 95/98, то можна воспользо ваться одним з нижченаведених способів завантаження комп'ютера в режимі MS - DOS .

• При завантаженні комп'ютера слід утримувати тій, що натискує клавішу < CTRL >, при цьому на екран монітора буде виведений список можливих варіантів завантаження. Вам слід вибрати пункт з назвою Command Prompt Only . Не працює для Windows 95.
• При появі на екрані монітора напису начеб Starting Windows 98 слід натискувати клавішу < F 8>. Також виберіть пункт під назвою Command Prompt Only.
• У меню Завершення роботи виберіть Перезавантажити комп'ютер в режимі MS - DOS .

Найбільш же оптимальним варіантом залишається використання завантажувального диска, який не лише дозволить завантажувати в пам'ять комп'ютера драйві ри для приводів CD, - ROM, менеджерів розширеної пам'яті, русифікато рів, але і завантажувати MS - DOS у випадках, коли на жорсткому диску, наприклад, встановлена операційна система Windows Ме/2000/хр або коли на діс ке немає навіть створених розділів.

Завантажувальний диск — це диск (дискета), на якому записані основні системні файли, в простому випадку це IO . SYS, MSDOS . SYS і C 0 MMAND . COM, які, у свою чергу, дозволяють запустити операци онную систему MS - DOS .

При запуску системи із завантажувального диска ви не побачите знайомого рабо чого столу, тому що завантажувальні диски призначені для підготовки до установки операційної системи і для відновлення інформації.

Вміст найбільш простого завантажувального диска може бути наступним:

вввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввв

У файлі AUTOEXEC . BAT також рекомендується вказати команду

а :\ smartdrv . exe 16384 16384

що дозволить значно прискорити доступ до жорсткого диска. Природно, що цей файл слід заздалегідь скопіювати на дискету.

Створити завантажувальну дискету в Windows 2000 можна таким чином (згідно з рекомендаціями компанії Microsoft ):

• відформатуйте дискету. Слід зазначити, що краще всього застосовувати повне форматування, при якому поверхня дискети перевіряється на наявність так званих bad -секторов (ділянок з пошкодженою по верхностью);
• скопіюйте на дискету файл NTLDR з жорсткого диска, дискети, создан- ний в процесі установки Windows, або з дистрибутива. У останньому випадку доведеться файл заздалегідь розпакувати за допомогою програм- ми EXPAND, яку ви зможете також знайти в каталозі дистрибутива. Команда може виглядати таким чином: EXPANDNTLDR ._ NTLDR (запакований файл знаходиться в каталозі з назвою 1386);
• скопіюйте на дискету файл NTDETECT . COM . Його можна знайти як в кореневому диску зі встановленою Windows 2000, так і на диску з дистрибутивом в каталозі 1386;
• створіть файл з іменемboot . INI або скопіюйте його з жорсткого диска. У нім слід залишити лише нижченаведені рядки:
• [boot loader] Timeout=30
• Default= raulti(0) disk(0) rdisk(0) partition(1)\winnt [operating systems] multi(0) disk(0) rdisk(0(partition(1)\winnt="Windows NT"
• Якщо ви використовуєте діськиscsi, тоді фразу multi ( O ) слід змінити на scsi ( O );
• обов'язково перевірте, чи завантажується комп'ютер із створеною вами діс- кети.

Особливості роботи в режимі MS - DOS

Перша проблема, яка виникає при завантаженні в режимі MS, - DOS, — це відсутність доступу до приводу CD - ROM, незважаючи навіть на те, що в Biosон визначається вірно, тобто при виводі на екран монітора інформації про под- ключенних пристроях IDE модель приводу вказується правильно.

Для діставання доступу до приводу CD - ROM слід завантажити в оперативну пам'ять комп'ютера спеціальну програму (драйвер), яка буде сохра- няться там до перезавантаження. Зазвичай при створенні завантажувального диска цей драйвер автоматично записується у файли конфігурації, тому вам залишається тільки перевірити його роботу з вашим приводом CD - ROM .

Обійти цю проблему можна, заздалегідь скопіювавши весь дистрибутив опера- ционной системи на жорсткий диск, наприклад, в каталог C DISTR . Після завантаження в режимі MS - DOS вам буде досить зайти в цей каталог і за- пустити програму установки.

Цей спосіб має ряд переваг і недоліків перед установкою з ком- пакту-диска. Головна перевага — надалі при установці каких- або системних файлів операційна система більше не буде запраши- вать диск з дистрибутивом, оскільки в параметрах налаштування вже буде записаний каталог на жорсткому диску, куди треба звертатися. Головний недолік — дистрибутив займає на жорсткому диску немало вільного місця, хоча в даний час, з поширенням жорстких дисків більше 40 Гбайт, цей недолік поступово стає просто смішним.

Операційна система MS - DOS (в порівнянні з Windows будь-якої версії) має цілий ряд вельми неприємних обмежень, які перешкоджають як нормальній роботі в цьому середовищі, так і періодично приводить, наприклад, до псування імен файлів. Річ у тому, що максимальна довжина імені будь-якого файлу або каталога може мати всього вісім символів, через що назва такого, наприклад, каталога, як Program Files, відображується в MS - DOS як:

C :\ PROGRA ~1

Інколи знайти потрібний каталог в подібному "місиві" досить складний.

Операційна система MS - DOS не може управляти оперативною пам'яттю бо- леї чим 640 Кбайт. Для діставання доступу до всієї наявної пам'яті необхо- дімо завантажити менеджер розширеної пам'яті, наприклад, HYMEM . SYS .

Для мало підготовленого користувача робота в середовищі MS - DOS може по- здаватися такою мукою, яка в сні-то не так вже часто сниться, а тут є в наявності. Але "не настільки страшний біс, як його малюють". Так, конеч- але, операційна система MS - DOS дуже складна у використанні, для управління всіма процесами, що відбуваються в ній, є величезне ко- лічество команд текстового формату, але на самій же справі для виконання необхідних функцій, які можуть потрібно при підготовці до ус- тановке операційної системи, досить знати невеликий діапазон команд. Нижче ви знайдете короткий опис цих команд.

• dir— перегляд вмісту поточного каталога, при цьому відображуються імена як файлів, так і каталогів. Вивід на екран назв, що складаються з кирилиці, можливий лише після завантаження в пам'ять комп'ютера спеціального драйвера.
• Якщо каталог є вкладеним в інший каталог верхнього рівня, а не кореневим, він містить перші два особливі записи, де в полі імені знаходяться крапки. Запис з однією крапкою є засланням на поточний каталог, а запис з двома крапками — на каталог верхнього рівня, в кото- рий вкладений поточний. Ці заслання можна використовувати в командах DOS в позиціях, де потрібна вказівка дорозі до файлу. Наприклад, команда dir .. виведе на екран вміст каталога верхнього рівня, хоча те- кущий каталог залишається тим самим.
• Якщо при записі дороги в командах DOS першим символом ставити обрат- ний слеш (похилу межу вигляду "\"), то "відлік" вироблятиметься не від поточного каталога, а від кореневого. Наприклад, команда з :\ windows \ > dir \ temp дозволяє проглянути вміст каталога TEMP, хоча те- кущим як і раніше залишиться каталог WINDOWS .
• Анапогичного результату можна добитися, якщо скористатися засланням на каталог верхнього рівня (в даному випадку він буде кореневим): С:\ WINDOWS > DIR ..\ TEMP .
• Описані правила формування дороги до каталогів є загальними для DOS і можуть використовуватися в будь-яких командах, що вимагають вказівки дорозі.
• cd — зміна поточного каталога. Хоча звернутися до будь-якого каталога можна з будь-якого поточного каталога за допомогою способу, описаного раніше, це не завжди зручно.
• Крім того, деякі програми вимагають, щоб при їх виконанні поточним був сповна певний каталог. Для зміни поточного каталога існує команда cd, за якою через пропуск повинна слідувати дорога до існуючого каталога на поточному диску. Це поважно! Команда cd не може змінити поточний диск, але це можна зробити, набравши в запрошенні DOS букву потрібного диска і двокрапку і завершивши набір натисненням клавіші < ENTER >, наприклад: З:>А:.
• Якщо після команди cd ввести:
  • дві крапки, тобто . . — поточним каталогом стане кореневий каталог;
  • три крапки, тобто ... — тоді по команді з відбуватиметься переміщення на один каталог вгору;
  • чотири крапки — переміщення на два каталоги вгору і так далі
• d/ rd — созданіє/удаленіє каталога. Щоб створити порожній каталог, нуж але у відповідь на запрошення DOS ввести команду md і через пропуск вказати ім'я нового каталога. Для видалення каталога можна скористатися командою rd з аналогічним синтаксисом. Видалити можна лише порожній каталог.
• сміттю — копіювання файлів. Для того, щоб створити копію одного або декількох файлів, потрібно у відповідь на запрошення MS - DOS ввести ко- манду сміттю, через пропуск вказати ім'я файлу (або файлів, якщо іспользо- вать символи шаблону), який копіюється, і ще через один пропуск — дорога, куди виконувати копіювання. Формат команди: З :\> COPY AUTOEXEC . ВАТИ З :\ ТЕМР \ AUTOEXEC . OLD Ім'я файлу складається з восьми знаків: власне імені і трьох знаків розширення, яке зазвичай говорить про типа що міститься у файлі ін- формації. Таке ім'я файлу можна використовувати лише як заслання на файли, що містяться в поточному каталозі. Щоб послатися на файл, що знаходиться в іншому каталозі або навіть на іншому диску, потрібно записати його повне ім'я. Повне ім'я файлу складається з букви диска з двокрапкою, дороги до каталога і відокремленого від нього зворотним слешем імені файлу, наприклад: з :\ autoexec . bat — повне ім'я до файлу, при цьому AUTOEXEC . BAT — ім'я файлу, а з :\ дорога до файлу.
• Якщо потрібно послатися не на один файл, а на цілу групу, можна при записі імені файлу використовувати символи шаблону "?" і "*". Символ "?" означає, що в даній позиції імені файлу може знаходитися будь-який символ, а символ "*" означає будь-яка кількість будь-яких символів. На- приклад, *ехт.тхт означає заслання на всі файли з розширенням ТХТ, що починаються з будь-якої букви, за якою слідує ЕХТ: Техт.Тхт, REXT . TXT, Мехт.Тхт і так далі А якщо напісатьtext .*, то вийде заслання на абсолютно всі файли з ім'ям TEXT і будь-яким розширенням: Техт.Тхт, TEXT . DOC і так далі
• del — видалення файлів. Для видалення файлу у відповідь на запрошення DOS слід набрати команду del і через пропуск вказати ім'я файлу, що видаляється.
• Наприклад, з :\> del text .* — ця команда видалить всі файли TEXT з лю- бим можливим розширенням.
• date — виведення інформації про дату з можливістю налаштування. Пtime — виведення інформації про час з можливістю налаштування. Пren — перейменування файлів. Формат команди:
• REN [ Оригінальне ім'я ] [ Ім'я файлу після перейменування ]
•  verify — перевірка запису на диск. Значення on включає перевірку, значення off вимикає перевірку запису на диск.
•  ver — вивід на екран версії операційної системи.
•  cls — очищення екрану. Після введення цієї команди екран повністю очищається від всіх раніше введених команд і будь-якої іншої інформації.
• label — виведення інформації про мітку диска з можливістю зміни.

Підготовка жорсткого диска

Наступний етап підготовки до установки операційної системи — це підготовка жорсткого диска, яка включає або створення розділів на абсолютно порожньому диску, або звільнення необхідного для установки простору, а також видалення старої копії операційної системи (в разі "чистої" установки).

Перед використанням будь-який жорсткий диск особливим чином розмічається. При цьому на нім створюється область, звана розділом ( partitions ), яка у свою чергу розмічається на певну кількість окремих блоків, званих кластерами. Розмір (об'єм) окремого кластера залежить від типа вживаної файлової системи і, певною мірою, від використовуваної операційної системи.

На будь-якому жорсткому диску може бути створене декілька розділів, кожен з яких у свою чергу може мати вибраний вами розмір (об'єм). Але при цьому загальний розмір (об'єм) розділів не може перевищувати максі мальную ємкість диска.

Кожен розділ по структурі повністю ідентичний цілому диску. Окрім цього на одному фізичному диску може бути декілька розділів, що відформатували під абсолютно різні файлові системи, наприклад, FAT 32 і NTFS .

Історично склалося, що диск може бути роздільний на чотири розділи, і лише один з них може бути активним. Це означає, що лише з цього розділу буде можливе завантаження операційної системи. Звичайно, специ альнимі програмами можна розбити диск на більшу кількість разде лов, але одночасно можна буде використовувати лише чотири з них.

Всі сучасні операційні системи містять вбудовані засоби розбиття дисків — це програма FDISK .

Файлова система не створюється програмою FDISK, для цього потрібне обов'язково форматування, але вона ставить в завантажувальному записі ( MBR ) мітку про типа системи (або FAT 16 або FAT 32). Слід пам'ятати, що якщо при запуску програми ви відмовитеся від підтримки великих дисків, у такому разі на диску буде створений розділ під FAT 16, яка не підтримує діс ки більше 2 Гбайт. Файлова система NTFS стає доступною після вуста новки операційної системи Windows NT або під час установки.

За допомогою програми FDISK можна створити лише два розділи — Primary DOS Partition і Extended DOS Partition . Перший є звичайним диском, а другий розділ є своєрідним "контейнером" для логиче ських дисків, які розміщуються в нім у вигляді підрозділів, ідентичних по структурі цілому диску.

Програма FDISK може нормально працювати лише з розділами, створений нимі для операційних систем Windows .

На відміну від програми FDISK, досконаліша програма Partition Magic може створювати, видаляти і змінювати розмір розділів без знищення інформації. Крім того, вона значно перевершує інші програми по можливостях злиття декількох розділів, преобразо ванія розділів FAT 16 і FAT 32 в розділи NTFS і навіть назад, з NTFS в FAT 32.

Чому інколи рекомендують створювати декілька логічних дисків од ном диску об'ємом більше 40 Гб? Річ у тому, що найчастіше іспользу ются файли, які відносяться до операційної системи і встановлених програм. Робота з одним, але великим розділом поступово приводить до того, що вони стають розкиданими по всьому диску між фільмами, музикою і іншими "масивними" файлами, що не може не позначитися на швидкодії комп'ютера. Використання двох розділів на жорсткому диску, також як і два фізично окремих дисків, дає наступні пре майна на додаток до вже розглянутого варіанту:

• ви можете на першому розділі (диску) зберігати лише саму операційну систему і програми, які у будь-який момент можна встановити з ді стрібутіва, а на другому розділі (диску) коштовну інформацію, яку не можна втрачати. Це в разі краху файлової системи декілька спростить відновлення, дозволить акцентувати свою увагу лише наї коштовнішій інформації;
• велика кількість вірусів можуть працювати лише з тим, що першим попав ся розділом (диском), наприклад, той же WINCIH, що дозволить в разі руйнування файлової системи зберегти коштовну інформацію у повній цілості.

Також слід зазначити, що букви дисків привласнюються системою автоматично при кожному включенні комп'ютера, при цьому дотримується порядок підключення:

• основному розділу завжди привласнюється буква с. Якщо на вашому комп'ютері встановлено декілька жорстких дисків і кожен з них має ос новной розділ, основному розділу першого диска привласнюється буква з, основному розділу другого диска - D і т. д.;
• додатковий розділ займає місце на диску, не зайняте основним розділом. Після створення додаткового розділу потрібно створити на нім логічний диск, якому призначається буква диска, оскільки сам розділ букви не має;
• після того, як всім основним дискам на фізичних дисках призначаються букви, наступна за абеткою буква призначається першому логічному диску першого додаткового розділу, потім — другому логічному диску цього розділу і т. д.;
• після того, як букви привласнені всім логічним дискам даного разде ла, система знаходить наступний доступний фізичний диск і на нім виробляє пошук логічних дисків, для яких продовжує процес призначення букв.

Якщо говорити вистачає звичною мовою, то після розмітки на жорсткому диску з'являються три області:

• завантажувальна область у ній записуються системні файли, що дозволяють запускати операційну систему з цього диска. Фізичне пошкодження в даної області диска робить неможливою установку операційної системи, а то і взагалі використання диска для зберігання даних. Інколи подібні проблеми можна вирішити за допомогою специалізіро ванних програм, наприклад тих, які входять в комплект апаратно-програмного комплексу РС-3000, але звичайному користувачеві такі програми не доступні ні у фінансовому плані, ні в плані зручності роботи з ними, оскільки всі вони працюють виключно в середовищі MS - DOS ;
• область, де розміщується так звана таблиця розміщення файлів ( FAT, File Allocation Table ), яка є списком файлів, що знаходяться на диску разом з даними про їх фізичний расположе нді. Порушення в даній таблиці, як правило, викликають невозмож ность завантаження операційної системи, а також втрату файлів і ката лігв. Велика частина комп'ютерних вірусів, які покликані виконувати деструктивні функції, руйнують саме таблицю розміщення файлів. Фізичне пошкодження в даної області диска робить неможливим використання диска як для установки операційної системи, так і для зберігання інформації. Логічні пошкодження (не правильні записи) в таблиці розміщення даних приводять до зависань і різкого уповільнення роботи комп'ютера, оскільки операційна система або не може знайти один або декілька системних файлів, або постійно займається їх пошуком, що віднімає чималу кількість ре сурсов центрального процесора;
• область, де розміщуються файли користувача. Займає основну частину диска. Фізичне пошкодження в області даних може привести до втрати інформації, записаної в даному місці, але після перевірки по верхності програмою Scandisk пошкодження позначаються спеціальною міткою, що дозволяє сповна безпечно використовувати місце, що залишилося, на диску. При цьому на карті диска з'являються так звані bad - сектори. Інколи їх можна приховати за допомогою спеціальних програм, що дозволяють примусово перепризначувати пошкоджені сектори в ре зервниє області, які є на будь-якому жорсткому диску.

Після закінчення розмітки область, використовувана для розміщення інформації форматується при цьому таблиця розміщення файлів "обнуляється" поверхня диска сканується на наявність пошкоджених областей ( bad - секторів):

• при "швидкому" форматуванні здійснюється лише "обнулення" FAT - таблиці без сканування поверхні (команда format з: / q );
• при "повному" форматуванні здійснюється як "обнулення" таблиці розміщення файлів, так і сканування поверхні (команда format з:).

Після форматування жорсткий диск доступний як для установки операци-нной системи, так і для зберігання інформації.

їли ви хочете встановити операційну систему на портативному комп'ютері або, як їх ще називають, ноутбуку, майте на увазі — у вас повинна уть можливість завантаження або з флоппи-дискеты, або з компакт-диска, як після розмітки диска комп'ютер слід перезавантажити (на найжорсткішому диску доки нічого не немає, він навіть не форматований). Старі ноутбуки дуже часто не дозволяли цього робити, так що їх власникам доводилося після "невдалого" розбиття підключати вінчестер через перехідник до настільного комп'ютера і вже лише після форматування і копіювання на нього дистрибутива продовжувати установку операційної системи.